7 травня заслуженому журналісту України, письменнику і
просто чудовій людині виповнилося б 70 років. Але на жаль, уже четверту весну
він дивиться на нас з Небес. Петро Боярчук належить до тих письменників, які у
велику літературу ввійшли з
журналістського середовища. Саме цьому великому патріоту України, стежки
дитинства якого пролягли через болота, холод і голод сибірської тайги, в
бібліотеці для дітей була присвячена година пам’яті « Дорогами болю».
Крім численних
публікацій про героїчні й страдницькі життєві шляхи волинських хліборобів,
з-під пера Петра Боярчука вийшли в світ чотири книги. Більше двох століть тому великий французький
письменник і філософ-просвітитель Вольтер сказав, що найкращими є ті книжки,
які спонукають читача їх доповнювати. Під таке визначення підпадає і книжка П.
Боярчука « Крик голодного звіра», яка знайшла шлях до читача не
тільки в Україні, а й далеко за її межами. Неначе відлуння, повернулась вона
авторові кількома сотнями листів-відгуків, котрі, доповнюючи написане і
опубліковане, зобов’язували до подальшої роботи над темою, що її торкнувся. Так
народилася нова книга, яку автор цілком доречно й виправдано назвав
« Дорогами болю».
Головними героями
книги « Бій під стінами храму», як і двох попередніх є цілком конкретні люди,
свідки тієї старaнно замовчувaної в минулому історії українського народу.
Те, про що писав Петро Боярчук належить до особливого роду творчості і забуттю не підлягає.
Немає коментарів:
Дописати коментар